Можливо, дехто отримує від цього задоволення, коли щось про когось розповідає чи комусь вимальовує брехню. Можливо стиль життя чи спосіб самоствердитись, а для декого просто робота.
На мою думку, вимагати від усіх щоб вони постійно говорили правду є надто гіперболізованим егоїзмом… але не знаю…
По-перше, Я не наголошую, що ТРЕБА БРЕХАТИ, як Ти в нахабній формі це витрактовуєш!!! Це вибір кожного,
брехати як пес чи говорити правду як ангел. Є щось середнє. Існують деякі речі по які не хочеться людям говорити і щоб їх не сказати людина говорить щось інше, в свою чергу це теж можна назвати брехнею ТАК?
По-друге, М.Козменку якщо Ти думаєш, що Я тільки (за серіалами) визначаю, що всі брешуть, і Ти в тому числі, то тут Ти глибоко помиляєшся!
По-третє, Я нічого не маю проти В.Козменко, коментуючи пост висловлював думку, відповідно до її запиту, стосовно сутності тих чи інших речей правди і брехні.
Якщо Я тебе чимось зачепив, то каже це конкретно і в очі.
Життя таки просте. Навіщо згущувати фарби?
Теми правди і брехні розкручуються у двох сучасних серіалах: Доктор Хаус і Теорія брехні.
Дійсно, виходить, що мовчання є єдиним виходом позбутися зайвих проблем. Але тут криється ще одна проблема, якщо постійно будеш мовчати — нічого не отримаєш. Якщо не будеш захищатися — ніхто не захистить. А спілкування не тільки правду в себе включає… Хіба не так?
Чи Я помиляюся?
Уяви собі світ де всі, абсолютно ВСІ завжди говорять конкретно, не перекручуючи, завжди чітку правду.
Наскільки довго такий світ би протримався?
Дружина запитує чоловіка який щойно вернувся додому з роботи, — Привіт, милий. Чим займався на роботі? — А він відповідає, — Ооо, Ти знаєш, сьогодні я займався сексом з хорошою знайомою…
Або, Запитуєш людину, з ввічливості, ба навіть з цікавості як в неї справи, а вона у відповідь абсолютно ввесь перелік своїх проблем викладає…
Як на мене, питання обману, правди, перекручування, — є більше філософськими.
песимістично-оптимістична оповідь… от тільки коли настає кінець, говориться тільки про те, що вибір є, а як його робити, і щО з ним робити не доказано. Але насправді все простіше…
Воно не стільки лякає, скільки дає вибір між реальним і «важким» (але це кожен вирішує для себе сам) і віртуальним життям де є все що тільки захочеш…
А от на рахунок алергії то віртуально її ніяк не подолаєш, вона переборються психічно, постійною, систематичною роботою над собою, як і все що вартує чогось в цьому житті…
Можливо і так, з одного боку мораль є поганою, з іншого вона хороша…
Моральні чи моралісти (а ще краще моралізатори) далееко не святі, вони просто постійно наголошують на тому, що в результаті такий і таких дій буде щось погане, того це краще не робити.
Пригадую був один експеримент з шимпанзе, не памятаю точно хто його робив, але суть його така. Барлась група мав у клітці, в центрі, з верху опускався банан до якого підключено електрошок напругою у 220 вольт, кожна мавпа яка торкалася його отримувала заряд і відповідно відскакувала від нього, в результаті чого їм не хотілося більше підходити до нього. Через тиждень в клітку підкинули одну нову мавпу, а одну забрали, та в свою чергу підходила до банана і її знову било струмом. Наступні мавпи які приходили отримували моральні настанови від жильців тієї клітки, що до банану не можна торкатись. Так змінювали мавп до того часу поки не змінилась уся клітка.
Через місяць змінили усю групу мавп на нову, і що ви думаєте? Коли опускався банан, жодна мавпа до нього навіть не наблизилась, а тільки стала поодаль.
Мораль — в цій клітці банани їсти НЕ МОЖНА!
Нічого не нагадує?
Я тут і не пропоную ставити знак не рівності між режимами, а навпаки скоріше натякаю, що вони схожі, тільки методи досягнення результату чи процесу є суттєво різними. Тоталітарна держава ставить високі цілі, але методи цензури, примусу, осуду, страху і т.п. не є достатньо живучими і ефективними. Демократія ж не завжди ставить високі цілі, в силу того, що є можливість усім ідеям (ідеологіям) боротися за свою реалізацію і відповідно спектр методів досягнення результату є набагааато ширшим. Хіба не так?
А чому завжди потрібен ВЕЛИКИЙ ХТОСЬ?????
Невже самому важко приєднатися? Невже кожен за нас не може повністю усвідомити, що немає нас окремо!!! Є тільки єдине МИ!!! А наші проблеми «хтось» — ніколи не вирішить!
А чому ми не утворюємо реально діючі громади, які здатні НАС захищати? Не ті, що просто створюються для вигляду, а ті котрі готові допомогти кожному! Чому? Невже проблема дійсно в менталітеті (Моя хата скраю — Я нічого не знаю)? Ні, Я в цьому переконаний, що ні.
Відповім коротко: Я готовий.
А Ти?
Абсолютно погоджуюсь з тезою, що «Релігія — опіум для народу», додам ще й те, що вона є опіумом через можливість впливати на людину за допомогою віри, фантазії, уяви, метафори, правильності…
Зазіхання Московської церкви є не першим і не останнім, але все залежить від самих громадян держави, а не тільки під «НЬОГО», тож Я не можу підтримати останніх закликів про смерть отців церкви, бо Вони є невід'ємним елементом всієї системи, їх знищення нічого не вирішить, навіть коли вони помруть їхню нішу (місце, роль) займе хтось інший, не дай Боже щоб це був би знову який фанатичний ідеолог…
Я також нещодавно такі казуси помічав, але якось не звернув уваги, але якщо придивитись, то зараз такі чудасії все частішають, фактично на всіх центральних каналах, чи то в новинах чи розважальних програмах. Певно, такої мови немає ще у програмах Шустера та подібних… Сумно…
Пане Костянтине, зрозуміло що «Сильна Україна» застосовує виборчу технологію «від дверей — до дверей», скажіть будь-ласка, а чи створюється відповідна база даних людей які вас підтримують та на яких ваша партія, може покладатися в майбутньому?
Я не думаю, що зміна закону особливо вплинула на таку активацію людей використовувати своє пасивне виборче право. Тут скоріше те, що кожеш вже хоче щось змінити, підлаштувати під себе, вплинути на щось… Також зіграло своє роль можливість і бажання молоді, тому що багато (порівняно з минулими роками) з кандидатів є люди віком від 20 — 25 років.
Аналогію тут не треба помічати. Бо Америка і Політика — дуже різні речі. Америка, сама собою це країна чи держава, а Політика є сферою суспільного життя, яка охоплює не тільки державу, країну, економіку, соціальні відносини але і все інше. А от політика — для політиків, то тут варто додати важливу приставку — Політикі професіоналів своєї справи…
На мою думку, вимагати від усіх щоб вони постійно говорили правду є надто гіперболізованим егоїзмом… але не знаю…
брехати як пес чи говорити правду як ангел. Є щось середнє. Існують деякі речі по які не хочеться людям говорити і щоб їх не сказати людина говорить щось інше, в свою чергу це теж можна назвати брехнею ТАК?
По-друге, М.Козменку якщо Ти думаєш, що Я тільки (за серіалами) визначаю, що всі брешуть, і Ти в тому числі, то тут Ти глибоко помиляєшся!
По-третє, Я нічого не маю проти В.Козменко, коментуючи пост висловлював думку, відповідно до її запиту, стосовно сутності тих чи інших речей правди і брехні.
Якщо Я тебе чимось зачепив, то каже це конкретно і в очі.
Життя таки просте. Навіщо згущувати фарби?
Дійсно, виходить, що мовчання є єдиним виходом позбутися зайвих проблем. Але тут криється ще одна проблема, якщо постійно будеш мовчати — нічого не отримаєш. Якщо не будеш захищатися — ніхто не захистить. А спілкування не тільки правду в себе включає… Хіба не так?
Чи Я помиляюся?
Наскільки довго такий світ би протримався?
Дружина запитує чоловіка який щойно вернувся додому з роботи, — Привіт, милий. Чим займався на роботі? — А він відповідає, — Ооо, Ти знаєш, сьогодні я займався сексом з хорошою знайомою…
Або, Запитуєш людину, з ввічливості, ба навіть з цікавості як в неї справи, а вона у відповідь абсолютно ввесь перелік своїх проблем викладає…
Як на мене, питання обману, правди, перекручування, — є більше філософськими.
А от на рахунок алергії то віртуально її ніяк не подолаєш, вона переборються психічно, постійною, систематичною роботою над собою, як і все що вартує чогось в цьому житті…
Це все дійсно лише починається, головне зараз не тільки думками підтримувати, а і діяти, приходити…
тоді побачимо)
Моральні чи моралісти (а ще краще моралізатори) далееко не святі, вони просто постійно наголошують на тому, що в результаті такий і таких дій буде щось погане, того це краще не робити.
Пригадую був один експеримент з шимпанзе, не памятаю точно хто його робив, але суть його така. Барлась група мав у клітці, в центрі, з верху опускався банан до якого підключено електрошок напругою у 220 вольт, кожна мавпа яка торкалася його отримувала заряд і відповідно відскакувала від нього, в результаті чого їм не хотілося більше підходити до нього. Через тиждень в клітку підкинули одну нову мавпу, а одну забрали, та в свою чергу підходила до банана і її знову било струмом. Наступні мавпи які приходили отримували моральні настанови від жильців тієї клітки, що до банану не можна торкатись. Так змінювали мавп до того часу поки не змінилась уся клітка.
Через місяць змінили усю групу мавп на нову, і що ви думаєте? Коли опускався банан, жодна мавпа до нього навіть не наблизилась, а тільки стала поодаль.
Мораль — в цій клітці банани їсти НЕ МОЖНА!
Нічого не нагадує?
А якщо завдання важке, то напевно його потрібно розділити на підзавдання, і т.д., а ще розподілити кожному свої функції.
Невже самому важко приєднатися? Невже кожен за нас не може повністю усвідомити, що немає нас окремо!!! Є тільки єдине МИ!!! А наші проблеми «хтось» — ніколи не вирішить!
А чому ми не утворюємо реально діючі громади, які здатні НАС захищати? Не ті, що просто створюються для вигляду, а ті котрі готові допомогти кожному! Чому? Невже проблема дійсно в менталітеті (Моя хата скраю — Я нічого не знаю)? Ні, Я в цьому переконаний, що ні.
Відповім коротко: Я готовий.
А Ти?
Зазіхання Московської церкви є не першим і не останнім, але все залежить від самих громадян держави, а не тільки під «НЬОГО», тож Я не можу підтримати останніх закликів про смерть отців церкви, бо Вони є невід'ємним елементом всієї системи, їх знищення нічого не вирішить, навіть коли вони помруть їхню нішу (місце, роль) займе хтось інший, не дай Боже щоб це був би знову який фанатичний ідеолог…