Скорочення соціальних програм в контектсі чинних дій уряду щодо стабілізації економіки можливо таки є прогресом, але погоджуюсь, питання таки дискусійне. Однак офіційних даних я так і не побачив, які б засвідчили, що необхідно було скорочувати саме їх, а не різні бюджетні трансфери чи субвенції. Я сам висловлюю занепокоєння з приводу їх поновлення у майбутньому, однак необіхдно дослідити які з ни є дійсно ефективними, а які ні.
Погоджуюсь, що резонно задатись питанням: що таке «люстрація»? У дописі я частково випустив його визанчення. У моєму розумінні під «люстрацією» варто розуміти не чистку людей та заміну одних іншими, а системні зміни. Люди, які вже будуть існувати в системі де є нові цінності та правила гри будуть змушені грати за ними, а тих хто їх порушуватим чи нав’язуватиме свої (персональні, корупційні) правила система повинна піддавати вже персональним публічним санкціям (що не завжди означає кримінальну відповідальність, а адміністративну та політичну).
Михайле, а чому ти не вступиш у лави журналістів і не продемонструєш все на власному прикладі?
Зараз ти мало чим відрізняєшся від усіх хто просто критикує і боїться брати відповідальність за свої дії.
Святославе, задам питання, яке не зовсім стосується теми, однак дай, будь ласка, уточнення до цих слів: «давно зрозуміло, що незаангажованого телебачення в чернівецькому ефірі не існує. І не існувало».
1. «давно» — це коли і який період часу мається на увазі?
2. «зрозуміло» — кому саме зрозуміло?
Дякую.
Вікторія, діло не в запізненні на потяг, дороги є великою системною проблемою. Ця зима, яка цього року була майже двічі, продемонструвала, що доріг в країні вже немає. Залишились тільки ями, ніби кратери на інших планетах, яким в деяких регіонах навіть дають імена і засаджують квітами…
Проблема журналістської солідарності дійсно є. Однак постійне її підняття не вирішить його. Здебільшого корінь цієї проблеми полягає у відсутності довіри один до одного та багатьох неоднозначних факторах, що не підвищують честь.
Вирішенням цього є спільні дії. Як давно вже відомо — довіра народжується в кооперації. Прикладом кооперації та солідарності (всеукраїнської, хоча і не всі взяли участь у подібній кампанії) стало протистояння журналістів прийняттю Закону «Про наклеп». Іншим прикладом було прийняття Закону «Про доступ до публічної інформації», цей закон приймався та був підписаний тільки після колосального тиску та постійного ведення дискурсу в медіасередовищі сотнями журналістів по всій країні.
До списку від ПР увійшли (всі у прохідній частині):
5. Єфремов Олександр (зловживання під час головування у Луганській облдержадміністрації, лобіювання);
24. Юрій Іванющенко (сумнівні фінансові операції, лобіювання власного бізнесу, численний тиск на ЗМІ);
37. Хмельницький Василь (зловживання землею та майном, кардинальна зміна політичної позиції);
49. Смітюх Григорій (перевищення службових обов'язків та лобіявання власного бізнесу, відчудження низки державних об'єктів);
53. Пригодський Антон (перевищення службових обов»язків та лобіявання власного бізнесу, пов’язаного зі сферою перевезень);
54. Геннадій Васильєв (перевищення службових повноважень, переслідування журналістів, стиль життя, який очевидно не відповідає задекларованим доходам);
Не увійшли до списку:
1. Ахметов Рінат (монополізація окремих сфер економіки, вплив на Антимонопольний комітет, участь у низці сумнівних приватизаціних процесів, великі позови до ЗМІ, тотальне нехтування обов»язками народного депутата);
2. Грицак Василь (лобіювання концерну ЄДАПС, спроба рейдерського захоплення приміщення ГО «Республіка», численні позови до ЗМІ);
3. Єдін Олександр (мало місце розслідування за ухиляння від сплати податків, рейдерські захоплення);
4. Звягільських Юхим (незабезпечення умов безпеки на підприємствах, що призводило до смерті людей, можливі зловживання на посаді прем'єр-міністра);
5. Сергій Ківалов (численні зловживання в Одеській юридичні академії, побудова палаце на території студенської човнової зони, тиск на ЗМІ);
6. Петро Кузменко (рейдерське захоплення «Черкасигаз»);
7. Ландік Володимир (тиск та погрози ЗМІ);
8. Лєщинський Олександр (позов, який призвів до заборони журналістській діяльності Ігореві Александрову);
9. Мельник Петро (численні зловживання на посаді керінвика Національного університету державної податкової служби, порушення прав спостерігачів);
10. Стельмашенко Василь (побиття депутата Донія, що призвело до важких тілесних ушкоджень);
11. Столар Вадим (причетність до фінансових махінацій «Еліта-центр»);
12. Супруненко Олександр (численні факти підкупу виборців, причетність до захоплення книгарні «Сяйво»);
13. Фельдман Олександр (зміна політичної позиції, підкуп виборців);
14. Шенцев Дмитро (численні побиття журналістів та погрози, майнові зловживання);
15. Яценко Антон (причетність до корупційних схем Тендерної палати);
16. Луцький Максим (численні факти підкупу виборців);
17. Лисов Ігор (підкуп виборців);
18. Льовочкіна Юлія (підкуп виборців).
Об'єднана опозиція «За Батьківщину»:
Потрапили до списку:
28. Абдулін Олександр (незаконне відчудження 2,7 га. державних земель у Пущі-Водиці на його користь);
45. Бондарєв Костянтин (рейдерське захоплення дитячої спортивної бази, валютних махінацій та інших корупційних дій);
64. Дубовой Олександр (численні факти, які можна трактувати як підкуп виборців);
(не прохідна частина)
118. Соколов Михайло (низка рейдерських захоплень у Дніпропетровську, щодо яких є низка публічних звернень підприємців та журналістів);
120. Радковський Олег (рейдерські захоплення в Одесі, що викликали протести людей, справи про контрабанду та корупції);
154. Олександр Стешенко (парламентське розслідування щодо порушення базових прав людини).
159. Арутюнов Гарегін (корупційні дії здаля незаконного відшкодування ПДВ, рейдерські атаки, щодо яких є публічні свідчення);
Не потрапили до списку:
1. Черпіцький Олег (непомірні позови до ЗМІ, використання службового становища);
2. Дерев'янко Юрій (факти причетності до корупційних схем концерну ЄДАПС);
3. Грабовецький Володимир (факти причетності до корупційних схем концерну ЄДАПС);
Захар Подкидишев, а могли б ви детальніше пояснити у чому полягає їх «измена»?
Чи ви можете тільки тролити інформаційний простір своїми, що є більшою «изменою» ніж вираження власної громадянської позиції?
Чудова і радісна новина :) Шкода, що не зможу бути…
P.S. «там, де народилась демократія, політикою займалися вільні громадяни», а хто був вільною людиною там, де народилась демократія? :)))
К чему такой пафос, Захар? Проще надо быть… В том то и дело, что вы инициаторы и не можете найти конструктив чтобы всех устраивало время.
А, и еще вопрос, а кто тебе сказал, что наша команда называется ШПА? (Еще вопрос: от чего ты приделаешь ШПА такой интерес? Странно это… странно… :)
«Щодо «нехристів» — у країнах евросоюзу все активніше впроваджується кримінальна (!!!)» — якщо можна, то будь ласка, із реальними прикладами.
«Умови співпраці в еврозоні вимагають уніфікації законодавств. Більшість українців нізащо не погодяться на такі умови.» — які саме умови? уніфікації законодавства? У Європейському Союзі це є необхідністю задля підтримки політичного існування самого проекту, який розпочався пілся ІІ світової війни. Яка у свою чергу була виклакана якраз подібними закликами і фразами — «Може Європа розкриє обійми [для України] тільки після того, як серед громадян України буде «достатня для євроінтеграції» кількість «афроукраїнців», гомосексуалістів, лесбійок, нехристів і кого там ще?». Тут яскраво виражається позиція протиставлення. Кого, кому, навіщо??? Це вже не просто відстоювання власної позиції на право існування. Хто Вам заважає іти у праламент і робити там свою більшість?
«Щодо «афроукраїнців» — щоб особи не білої барви обличчя були гідно представлені в усіх сферах суспільного і державного життя» — що тут мається на увазі, прошу автора уточнити.
Щодо останнього, то крім Біблії ще є книги, які не менш достойні для того, щоб їх читати і дотримуватись.
А ще є такі документи, якими Європа визначила і узгодила те, як опитимально можна в варто ставитись людям один до одного (звертаю увагу на те, що ці документи не просто інституції ухвалювали для того щоб вони просто існували, а ці документи написані кров'ю загиблих від ...):
Найбільше зацікавило те, що в суспільстві зріє сейрозний запит на визволителів від складеного режиму. Свідченям того є слова опитуваних людей, можливо у різний час та місцях, про необхідність українського Че Гевару. Чи це дійсно так, ми ще побачимо на сценаріях вже наступаючих виборах. Однак реальний герой може зявтися пізніше…
Ну особисто я не тільки із цими авторами знайомився, так що тут не варто звужувати світогляд. ;) Є ще багато сильних особистостей, які на практиці користуються такими методами і вижву мені відомі.
Ти почав думати про беззмістовність життя?
Я б не сказав, що їх можна вважати надгробками. Скоріше за все вони схожі на гостьову книгу або книгу відгуків…
Особисто я бачу соціальні мережі, як достатньо ефективний та сучасний спосіб комунікації на великій відстані (тут і зараз). А для майбутнього вони можуть означати якісним архівом думок людини…
Пані Світлано, це не Школа журналістики. Це трішки інше. А індивідуальні глибинні інтер'ю це науковий метод, який відноситься до методів якісної соціології. Дельніше про це написано у книзі — Белановский С.А. Глубокое интервью: Учебное пособие. — М.: Никколо-Медиа, 2001 — 320 C.
А деталі про проведення Школи постійно на сайті —
Зараз ти мало чим відрізняєшся від усіх хто просто критикує і боїться брати відповідальність за свої дії.
1. «давно» — це коли і який період часу мається на увазі?
2. «зрозуміло» — кому саме зрозуміло?
Дякую.
Вирішенням цього є спільні дії. Як давно вже відомо — довіра народжується в кооперації. Прикладом кооперації та солідарності (всеукраїнської, хоча і не всі взяли участь у подібній кампанії) стало протистояння журналістів прийняттю Закону «Про наклеп». Іншим прикладом було прийняття Закону «Про доступ до публічної інформації», цей закон приймався та був підписаний тільки після колосального тиску та постійного ведення дискурсу в медіасередовищі сотнями журналістів по всій країні.
5. Єфремов Олександр (зловживання під час головування у Луганській облдержадміністрації, лобіювання);
24. Юрій Іванющенко (сумнівні фінансові операції, лобіювання власного бізнесу, численний тиск на ЗМІ);
37. Хмельницький Василь (зловживання землею та майном, кардинальна зміна політичної позиції);
49. Смітюх Григорій (перевищення службових обов'язків та лобіявання власного бізнесу, відчудження низки державних об'єктів);
53. Пригодський Антон (перевищення службових обов»язків та лобіявання власного бізнесу, пов’язаного зі сферою перевезень);
54. Геннадій Васильєв (перевищення службових повноважень, переслідування журналістів, стиль життя, який очевидно не відповідає задекларованим доходам);
Не увійшли до списку:
1. Ахметов Рінат (монополізація окремих сфер економіки, вплив на Антимонопольний комітет, участь у низці сумнівних приватизаціних процесів, великі позови до ЗМІ, тотальне нехтування обов»язками народного депутата);
2. Грицак Василь (лобіювання концерну ЄДАПС, спроба рейдерського захоплення приміщення ГО «Республіка», численні позови до ЗМІ);
3. Єдін Олександр (мало місце розслідування за ухиляння від сплати податків, рейдерські захоплення);
4. Звягільських Юхим (незабезпечення умов безпеки на підприємствах, що призводило до смерті людей, можливі зловживання на посаді прем'єр-міністра);
5. Сергій Ківалов (численні зловживання в Одеській юридичні академії, побудова палаце на території студенської човнової зони, тиск на ЗМІ);
6. Петро Кузменко (рейдерське захоплення «Черкасигаз»);
7. Ландік Володимир (тиск та погрози ЗМІ);
8. Лєщинський Олександр (позов, який призвів до заборони журналістській діяльності Ігореві Александрову);
9. Мельник Петро (численні зловживання на посаді керінвика Національного університету державної податкової служби, порушення прав спостерігачів);
10. Стельмашенко Василь (побиття депутата Донія, що призвело до важких тілесних ушкоджень);
11. Столар Вадим (причетність до фінансових махінацій «Еліта-центр»);
12. Супруненко Олександр (численні факти підкупу виборців, причетність до захоплення книгарні «Сяйво»);
13. Фельдман Олександр (зміна політичної позиції, підкуп виборців);
14. Шенцев Дмитро (численні побиття журналістів та погрози, майнові зловживання);
15. Яценко Антон (причетність до корупційних схем Тендерної палати);
16. Луцький Максим (численні факти підкупу виборців);
17. Лисов Ігор (підкуп виборців);
18. Льовочкіна Юлія (підкуп виборців).
Об'єднана опозиція «За Батьківщину»:
Потрапили до списку:
28. Абдулін Олександр (незаконне відчудження 2,7 га. державних земель у Пущі-Водиці на його користь);
45. Бондарєв Костянтин (рейдерське захоплення дитячої спортивної бази, валютних махінацій та інших корупційних дій);
64. Дубовой Олександр (численні факти, які можна трактувати як підкуп виборців);
(не прохідна частина)
118. Соколов Михайло (низка рейдерських захоплень у Дніпропетровську, щодо яких є низка публічних звернень підприємців та журналістів);
120. Радковський Олег (рейдерські захоплення в Одесі, що викликали протести людей, справи про контрабанду та корупції);
154. Олександр Стешенко (парламентське розслідування щодо порушення базових прав людини).
159. Арутюнов Гарегін (корупційні дії здаля незаконного відшкодування ПДВ, рейдерські атаки, щодо яких є публічні свідчення);
Не потрапили до списку:
1. Черпіцький Олег (непомірні позови до ЗМІ, використання службового становища);
2. Дерев'янко Юрій (факти причетності до корупційних схем концерну ЄДАПС);
3. Грабовецький Володимир (факти причетності до корупційних схем концерну ЄДАПС);
Чи ви можете тільки тролити інформаційний простір своїми, що є більшою «изменою» ніж вираження власної громадянської позиції?
P.S. «там, де народилась демократія, політикою займалися вільні громадяни», а хто був вільною людиною там, де народилась демократія? :)))
А, и еще вопрос, а кто тебе сказал, что наша команда называется ШПА? (Еще вопрос: от чего ты приделаешь ШПА такой интерес? Странно это… странно… :)
,
депутат Мамаївської сільської ради,
голова Політологічного наукового товариства «Аналітик».
«Умови співпраці в еврозоні вимагають уніфікації законодавств. Більшість українців нізащо не погодяться на такі умови.» — які саме умови? уніфікації законодавства? У Європейському Союзі це є необхідністю задля підтримки політичного існування самого проекту, який розпочався пілся ІІ світової війни. Яка у свою чергу була виклакана якраз подібними закликами і фразами — «Може Європа розкриє обійми [для України] тільки після того, як серед громадян України буде «достатня для євроінтеграції» кількість «афроукраїнців», гомосексуалістів, лесбійок, нехристів і кого там ще?». Тут яскраво виражається позиція протиставлення. Кого, кому, навіщо??? Це вже не просто відстоювання власної позиції на право існування. Хто Вам заважає іти у праламент і робити там свою більшість?
«Щодо «афроукраїнців» — щоб особи не білої барви обличчя були гідно представлені в усіх сферах суспільного і державного життя» — що тут мається на увазі, прошу автора уточнити.
Щодо останнього, то крім Біблії ще є книги, які не менш достойні для того, щоб їх читати і дотримуватись.
А ще є такі документи, якими Європа визначила і узгодила те, як опитимально можна в варто ставитись людям один до одного (звертаю увагу на те, що ці документи не просто інституції ухвалювали для того щоб вони просто існували, а ці документи написані кров'ю загиблих від ...):
Я б не сказав, що їх можна вважати надгробками. Скоріше за все вони схожі на гостьову книгу або книгу відгуків…
Особисто я бачу соціальні мережі, як достатньо ефективний та сучасний спосіб комунікації на великій відстані (тут і зараз). А для майбутнього вони можуть означати якісним архівом думок людини…
А деталі про проведення Школи постійно на сайті —